21/06/2023
Простота фасону, якої відрізнялися сукні кінця XVIII — початку XIX ст., змусила модниць винайти нові способи прикрашати сукні. У багатьох випадках прикрасою ставала сама тканина, дорога, тонка, майже прозора. Основним одягом модниць став білосніжний шміз — полотняна сорочка з великим декольте, короткими рукавами, звужена спереду і вільно обволікаючою фігуру знизу. Пояс перемістився під самі груди. У 1850—1860-х роках почався новий етап у розвитку моди, який увійшов в історію під назвою «неорококо» або «мода Другої імперії».