16/05/2026
Я навіть не помітила, як життя почало змінювати мене.
Не зрозуміла, в який саме момент це сталося.
Напевно, усе почалося тоді, коли у 45 років я вперше стала на віндсерфінг.
Це було в Бердянську. Нас запросив наш друг Вадим із Києва, з яким наша родина дружила багато років. Він займався віндсерфінгом, і саме тоді я вперше доторкнулася до цієї стихії.
Чесно?
Мені здавалося, що я занадто велика для цієї дошки, що вона просто піде під воду разом зі мною.
Але коли я встала…
Коли зловила вітер…
Коли відчула, як вітрило наповнюється повітрям і несе тебе по гладі води…
Я зрозуміла:
це любов 🌊
Любов до вітру.
До швидкості.
До свободи.
До відчуття життя на повну.
І з цього моменту все почало змінюватися.
У моєму житті стало з’являтися все більше нових людей, нових розмов, нових ідей, нових відчуттів.
Віндсерфінг подарував мені не лише адреналін.
Він подарував мені інший стан життя.
Коли ти виходиш на воду — ти забуваєш про все.
Про проблеми.
Про страхи.
Про вік.
Про те, хто і що про тебе подумає.
Є тільки ти, вітер і вода.
І відчуття абсолютної свободи.
А потім почали здійснюватися й інші мрії.
