24/08/2026
Незалежність — це не стан. Це процес.
І наша країна перебуває в цьому процесі саме зараз, у його найжорстокішій, кульмінаційній фазі.
Ми проголошували її не раз. Наша історія — це суцільний пульсуючий нерв, безперервний цикл спроб висікти своє право на існування з тіла імперій. Ми декларували її шаблями у 1648-му, проголошували Четвертим Універсалом посеред хаосу 1918-го. Вона сходила кров’ю, але приймала бій у Карпатській Україні 1939-го, і відчайдушно заявляла про себе у Львові 1941-го, опинившись між лещатами двох тоталітарних машин.
І врешті — 1991 рік. 24 серпня. Проголошення Незалежності.
Проте історичний закон невблаганний: свободу не гарантують міжнародні меморандуми. Вона вимагає хрещення вогнем. Те, що колись було зафіксовано чорнилом, сьогодні перековується залізом у траншеях та штурмах і освячується найвищою ціною — кров’ю і життями Воїнів.
Сьогодні ми не святкуємо дату. Сьогодні наше покоління зі зброєю в руках остаточно завершує процес Незалежності України.
