Marina Muliar

24/05/2026

Сьогодні я була на диво спокійна.
Психіка, мабуть, знову ввімкнула режим виживання.
Паркінг нашого будинку повільно наповнювався людьми.
Більшість — із дітьми, ковдрами, сонними очима й тривогою, яку всі намагались не показувати.
Від сили вибуху відчинились двері.
Стілець підкинуло так, ніби земля на мить вислизнула з-під ніг.
Але ж ми в укритті.
Все добре.
Ми в безпеці.
І я справді в це вірила — рівно до моменту, поки не побачила світлини сусіднього комплексу за 300 метрів від нас.
Ракета зруйнувала два рівні паркінгу.
Ми живемо в реальності, де люди в піжамах мовчки спускаються в укриття і вчаться бути сильними швидше, ніж встигають бути наляканими.
І, мабуть, найбільше сьогодні хочеться просто обійняти всіх своїх.
Бо після таких ночей особливо гостро розумієш цінність кожного ранку.

31/07/2025

Діти, які знають, що таке "дві стіни" і де в хаті найнадійніше, діти які звикли спати в укритті.

І ми, дорослі, хочемо одного — вберегти їх. Закрити собою, сховати від жаху, від тривог, від загроз. Часто думаємо: можливо, краще виїхати. Але серце стискається — бо літи хочуть бути вдома. Не десь, не в тимчасовості. А вдома. Там, де тато, де її кімната, її школа, найкращий друг, бабуся, гойдалка у дворі.

Світ втомився. Світ звик. Світ перегорнув сторінку, а ми — залишилися тут, на ній, на цій війні. Але це не сторінка — це життя. Наше. І дитинство нашх дітей, яке має бути дитинством, а не боротьбою.

27/07/2025

#мійлипень

17/06/2025

Жити на межі двох світів: одного — де ще грають діти, де пахне літом, де дихаєш… і другого — де ніч може стати останньою.
Радіємо світанку, бо ми є.
Але з перших хвилин нового ранку - біль.

19/10/2024

Про любов

19/10/2024

Ми дуже схожі і з цим трохи складно, але я так люблю твої риси в собі ❤️
Завдяки твоїй підтримці і вірі в мене, я стала тим, ким є. Ти підтримувала мене, в моїх виборах, навіть коли тобі не дуже подобалося.
Пам'ятаєш, ті мої стильові, модні черевики, які я купила на всі гроші, що ви дали мені з собою у табір в Польщі? Мої пошуки стилю :) ти не засуджувала, тільки просила не ходити ,з голою спиною взимку.
І коли я вирішила не їхати навчатися у Польщу( а це був дуже крутий шанс наприкінці 90х),бо хотіла стати дизайнеркою - ти мене підтримала.
Мамуся, дякую, я стала дизайнеркою, бо ти вірила в мене і мій вибір.
Ти була поруч, коли моє серце було розбите, була терпляча, вірила, в те, що я зроблю правильний вибір, бо він мій. От, маєш тепер неймовірного зятя.
Ти найкраща бабуся, яку так люблять онуки.
Ти завжди моя підтримка і опора.
Дякую тобі!
Будь ласка, памятай, що у нас ще багато планів попереду, тому живи довго і будь здоровою. Насолоджуйся цим життям попри все!
А ми будемо завжди поруч.
Люблю тебе ❤️

Моїй мамі красуніі 70. Многая літа!

Це привітання я написала на Facebook для мами, але залишу тут собі на згадку.

21/09/2024

Мені пощастило з ними, їм пощастило зі мною трохи менше, бо я ще той скарб ))
У мене в житті є все, аби бути щасливою.
Моя родина❤️ Дякую вам, бо лише з вами я є на 100% справжньою, можу бути різною і не завжди тією, з якою легко, можу ображати і ранити, але люблю вас більше за життя, ви і є моє життя.

Мої донечки ( тут почала плакати), знаю, що вам буде з чим піти в дорослому житті до психотерапевта, бо без дитячих травм не обійтися, про маму буде що розказати, але ви- мої крила, моя безмежна любов, моя гордість і моє натхнення ❤️ Якщо можна когось любити щосекунди сильніше, то це ви.

Мій чоловік, ти- моя скеля. Пам'ятаєш, я обіцяла прикрасити твою старість? Будь ласочка дочекайся, все найкраще попереду. Так, зі мною не легко, але весело. Тільки поруч з тобою я стала щасливою. Дякую тобі і люблю ❤️

Люди, мої люди
Я отримала стільки теплих привітань, дякую кожному! Ви- цінний, справжній скарб і з кожним роком він збільшується.
Мене любить така кількість людей, що я собі сама заздрю. Дякую ❤️

Але вже 3 рік, в свій день народження, у мене залишається лише одне нездійснене бажання.
Я його знову згадала і вірю, вірю, що здійсниться.

19/09/2024

Задула свічки і згадала бажання.
Привіт мої 42 ❤️

05/09/2024

15/06/2024

Я так часто чула про себе: не дуже красива, занадто худа, що довгий час вірила в це.
В мене закохувалися хлопці і деякі казали, що не розуміють чому)) На щастя вони не залишилися поруч.
Я стала дорослою і красивою. Вчусь приймати вікові зміни.
Краса може бути різною і важливіше який твій внутрішній світ, ми не маємо давати оцінку зовнішності - саме це я пояснюю своїм донькам, щоб ніколи не мали сумніву в тому, що красуні.